Астарта

Я що є сили намагаюсь забути,

Вигляд зробити, що тебе не було.

Та як тебе, я не можу збагнути, 

Врешті-решт, вигнати з серця мого?

Мати говорить: "Картатись не варто.

Що робиться - то все лиш на краще."

Та серце моє полонила Астарта -

Без бою не здасться... ніколи... ні за що...

Батько... той завжди повчав:

"Гордою будь, ні на що не зважай!"

Те, як нас місяць з тобою вінчав,

Хоча б ненароком згадай...

Друзі щодня і щоночі твердять:

"Забудь! Облиш та й по всьому!"

А в мене від сліз уже очі сверблять,

Вже серце своє не довірю нікому...

Годі! Багаттям яскравим палай,

Почуття, що тобою серце зітхає!

Можливо, мене пригадаєш... Лиш знай - 

Я все ще тебе до нестями кохаю!

                                                                                  by Jack Russell

                                                                                          13.07.2011